ENUA

Про нас / Вплив на здоров'я

Вплив аварії на Чорнобильській АЕС на здоров’я потерпілих

26 квітня 1986 о 1 год. 23 хв. вибухнув четвертий реактор на Чорнобильській атомній електростанції (далі — ЧАЕС). Проведені розслідування виявили, що випробування, які проводилися із робочою та резервною системами станції, виконувалися із порушенням правил. Тоді станцію негайно закрили, однак у результаті вибуху в повітря здійнялася величезна кількість радіоактивної пари.
 
Найбільше радіоактивних опадів потрапило на прилеглі до Чорнобиля території. ЧАЕС та розташоване неподалік від станції місто Прип’ять знаходяться на півночі України, 90 км на північ від Києва, столиці України, в якій проживає 2.8 мільйона чоловік. У той час вітер мав північний та південно-західний напрямки, тому в Білорусії випала найбільша кількість радіоактивних опадів. Зі зміною напрямку вітру, над північними областями України та районами європейської частини Росії на межі з Україною також пройшли радіоактивні дощі.
 
Влада не тільки не оголосила офіційно про аварію на ЧАЕС, а й не повідомляла громадян про неї аж до 2 травня 1986.
А ось наслідки:
  1. Упродовж тижня після аварії на півночі Скандинавії, на території Уельсу, Ірландії, на півночі Італії, Греції, прибережних територіях Аляски утримувався високий рівень радіації.
  2. Сильні радіоактивні опади були зафіксовані у центрі й на півдні Білорусії та на півночі України.
  3. На Україні забруднені 4.6 млн. гектарів найбільш родючих ґрунтів у світі.
  4. Спочатку влада повідомила, що загальна кількість радіації, що вивільнилася підчас вибуху, — 50 млн. Кюрі, однак за результатами досліджень, проведених впродовж останнього десятиліття в Європі та Америці, а також за показниками новітнього обладнання, з’ясувалося, що під час вибуху вивільнилося приблизно 260 млн. Кюрі радіації. (джерело: дослідження доктора Александра Січа, яке було оприлюднене 1994 р. і проводилося під керівництвом доктора Нормана Размусена, колишнього Уповноваженого із регуляційних питань атомної енергетики).
  5. Для порівняння — кількість радіації, що  вивільнилася 1979 р. на острові Третя Миля, становила 15 Кюрі.
  6. Нині на довгий час евакуйовані зі своїх домівок мешканці безпосередньо прилеглих до станції забруднених районів. Невдовзі після аварії із забрудненої території були евакуйовані 116 тис. людей.
  7. Для ліквідації наслідків аварії в забруднену зону спорядили 600 тис. військовослужбовців, пожежників та ліквідаторів, які працювали в зоні впродовж кількох місяців після катастрофи.
  8. За даними Міжнародного об’єднання „Чорнобиль”, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС мешкають у Білорусі, Росії, Казахстані, а понад 350 тис. їх живе в Україні.
  9. За останні десять років понад 40 тис. ліквідаторів померли, це переважно чоловіки у віці 30-40 років. Для порівняння — у В’єтнамській війні людські втрати США за 12 років бойових дій становили 50 тис. чоловік.
  10. Навколо ЧАЕС встановлена 30-кілометрова „мертва зона”, у якій людям жити заборонено.
  11. 1.2 млн. чоловік і далі мешкають на територіях із „низьким рівнем радіації”. Катастрофою були уражені понад 1800 поселень.
  12. Поступове просочування радіації у ґрунтові води, а особливо у Дніпро та його притоки у подальші десятиліття можуть викликати проблеми із водопостачанням мільйонів людей в Україні.
  13. Загальна кількість відселених із забрудненої зони та ліквідаторів наслідків аварії (а ці люди були найбільше уражені радіацією) — близько 750 тис. чоловік.
  14. Невдовзі після аварії тисячі дітей і дорослих в Україні та Білорусі захворіли на гостру форму променевої хвороби, симптомами якої були блювання, випадання волосся, глибокі язви на шкірі. Водночас, офіційні джерела тоді називали цифру 100 чоловік. (джерело: розсекречені протоколи Політбюро СССР, надруковані у 1992 р. в газеті „Известия”).
  15. Всесвітня організація з охорони здоров’я повідомила, що серед дітей, що жили біля Чорнобиля, рівень захворювань на рак щитовидної залози перевищує норму у 80 разів. (джерела: газета Wall Street Journal, 3 вересня 1992 р. та журнал Nature, вересень 1992 р.).
  16. Експерти Університету Хіросіми проаналізували дані про новонароджених і 30 тис. мертвонароджених плодів у Білорусі і дійшли висновку, що починаючи з 1986 р. подвоїлася кількість дітей із вродженими вадами.
  17. Понад 10 тис. українських дітей пройшли лікування в Кубі від лейкемії та інших хвороб (газета New York Times, 6 жовтня 1995 р.).
  18. Загалом починаючи із 1986 р. утричі зросла кількість дітей із онкологічними захворюваннями (Звіт Міністерства охорони здоров’я, оприлюднений взимку 1994 р.).
  19. За результатами спільного ізраїльсько-українського дослідження, надрукованого в Лондоні Королівським товариством медицини, було виявлено, що в дітей ліквідаторів, які народилися після 1986 р., у сім разів частіше спостерігається пошкодження хромосом, ніж у їхніх братів чи сестер, які народилися до 1986 р.
  20. Відомство ООН із демографічних питань повідомило, що в 1994 р. Україна та Білорусія були єдиними двома країнами в Європі, в яких зменшується кількість населення. Як зазначалося тоді у звіті, така тенденція частково пояснюється зростанням рівня смертності серед новонароджених та несприятливими умовами життя, що спричинені Чорнобильською катастрофою. Рівень смертності серед новонароджених в Україні удвічі більший за цей показник у Європі (14 на 1000 новонароджених).
  21. Після 1986 р. стрімко скоротилася середня тривалість життя серед чоловіків у Росії, припускається, що одним із чинником такої тенденції є Чорнобиль. (газета New York Times від 1 вересня 1995 р.)
  22. Як повідомила газета Boston Globe (26 січня 1996 р.), Чорнобиль спричинив в Україні кризу безплідності. 50 % усіх чоловіків віком від 13 до 29 років безплідні, а це найвищий рівень безплідності у світі.
  23. За словами експертів з охорони здоров’я від радіаційного впливу, які працюють в Національній академії наук, переважно ракові захворювання проявляються тільки через 10-20 років після викиду радіації в навколишнє середовище. Найбільшого розмаху ракових захворювань слід чекати впродовж наступних 5-10 років, тому поки цей час не мине, важко повністю оцінити наслідки Чорнобильської катастрофи.
Увага! Стосовно вищенаведених фактів, якщо джерело не вказане, то цю інформацію можуть підтвердити в Міністерстві охорони здоров’я або в Міністерстві із захисту навколишнього середовища та ядерної безпеки України.